Було літо, було літо, тепер осінь,
За вікном шумлять холоднії дощі.
А у небі чути дивне стоголосся,
То збираються у вирій журавлі.
Було літо, було літо, тепер осінь,
Золотисте листя впало нам до ніг.
Десь за хмарами сховалась синя просинь,
Незабаром упаде на землю сніг.
Було літо, було літо, тепер осінь,
Знов полинула мелодія сумна.
Павутина зачепилась у волоссі,
Понад краєм понеслась дзвінка луна.
Було літо, було літо, тепер осінь,
Не щебечуть більше птахи за вікном.
Посплітали віти верби жовтокосі,
Задивилися на зорі перед сном...
Тільки сум той поселився не на завжди,
Він розвіється, як в небі заярчить.
Сонця промені тепло своє віддавши,
Звеселять ясною усмішкою вмить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449271
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 15.09.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)