Осінній дощ. Молитва стиха
Сльозою скапує на хризантеми квітку.
Де ходиш ти, моя утіхо,
Весна пройшла. Не було тебе й влітку.
Тепер вже осінь плаче за тобою,
І жовте листя падає на хрест.
Берези обсипаються журбою.
Прощання осені – холодний жест.
Надходить день – десяте жовтня
В календарі. В житті його нема.
Чи була воля на таке Господня,
Щоб в день оцей прийшла зима?
Хто розігріє цей пекучий холод?
Хто зиму допоможе перебуть?
Лише у скронях пульс неначе молот:
Не смій забуть, не смій забуть.
Мов в серце ніж – про тебе згадка знову –
І цвинтар, і заквітчані хрести.
Не починай невидиму розмову.
Як тяжко цей тягар нести…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449386
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Едельвейс137