[i]Замальовка однієї прогулянки[/i]
На майданчик з сином
Вийшли в вечір мокрий.
В теплій одежині,
Дощ пройшов вже вкотре.
Донечку манюню
Мама й тато водять,
За руці тримають,
Ще сама не ходить.
Доня хоче гойда,
Каже "а-а-а",
Але гойда мокра
й застелить нема.
"Може знімеш куртку?"
Дівчина проха.
"Та ти що, кохана,
Курточка ж нова!"
Дуже хоче гойда
Донечка мала.
Свою куртку мама
Донечці зняла.
Колихає доненчку
Мама у кофтині.
Тато їх шкодує
Курточку й дружині.
Затулила б очі
Я своєму сину
На той антиприклад
Справжнього мужчини.
Не стулю, звичайно,
Якби не хотіти.
Довелось би сину
Вік "сліпим" ходити.
Як не оглянуся -
Ніби справжнє "чудо"!
"Лицарство" подібне
В нас тепер усюди!
вересень 2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449424
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Іра Рося