Людина народжується – плаче,помирає – сумує.Чому ж тоді не можна жити із сміхом?Забувається майстерність мови,милозвучність слів.Сучасному «кін деру» важливіше посидіти ВКонтакті,Facebook-ці та інших популярних спільнотах інтернету де переважає не літературна мова,а всякі бл*** ,х*** та інше.Часом здається,що ми живем не у суспільстві,а на зоні загального поселення.Часом ідеш вулицею або місцями відпочинку,бачиш малого,ну зовсім малого років 4-5.Цей молодий чоловік,хлопцем йго назвати важко,палить цигарку (напевно в батька вкрав) і кричить до свого чи то приятеля,чи то знайомого,чи ворога – видає такі слова,що як сказав один із письменників : «Не вслух сказать,не пером описать».Часом присяду біля свого будинку,задумаюсь і увійду цілковито в себе.Люди проходять,напевно думають що я божевільний чи на щось хворий.Ні! Я нормальна людина,живу повноцінним життям.Мені здається,що я чимось схожий до Ліниного «самашедшего». Деякі моменти що я спостерігаю у суспільстві мені також не подомаються.
Чувау,хватіт себе грузити,нахрєна воно тобі?
Часто чуєш такі слова,але чомусь не впливають вони на тебе.Хочеться ось так взяти і все забути,піти за вселюдською масою.Але це так просто,безвідповідально.Піти за масою?Чому?Навіщо бути таким як усі?
Не такий як усі?Це напевно може бути тільки божевільна людина.Але чому?А хто взагалі «не такий як усі»? В сучасному суспільстві «не таким» може бути тільки або божевільний або людина з вадами.Так невже важко зрозуміти що це не так.В моїх поглядах «не такий» - це людина,що не притримується нав»язаних кимось згори правил.
Хлопці,чому всі такі?Чому всі поводяться як зомбі?
Блін,воно тобі треба?Що ти можеш зробити?
І вони праві.Що я можу зробити,кого змінити.Варто тільки спробувати і тебе відразу притиснуть,залякають.У свій час Сковорода казав: «Світ ловив мене та не спіймав». Чому його «світ» ловив? Невже можливо,щою матерія ловила людину?Ні! Він був таким як і я,тобто я такий як і він.Сковорода не піддавався масі,він прагнув свободи думки і життя за своїми поглядами,а не правил «жерців».Невже ось так важко зробити,щоб «світ» бігав за людиною,а не людина за світом.
Ще раніше моя наставниця говорила,що я своїми поглядами нагадую Сковороду і його «слоган».Мені в той час було важко зрозуміти дійсність цієї фрази.Але як грім серед ясного неба мене поразило.Геній!Сковорода Геній!Багато людей напевно і тепер не зрозуміли його «крику»,а може і досі не розуміють…
Стоп!Де я?Яка година?Навіть і не помітив...
Дійсно я навіть і не помітив як настав вечір.І навіть не вечір,а ніч.Наступає наступний бурхливий день.Знову я буду виснажений,начебто працював цілий день в шахті.Незнаю,але краще б я працював на важкій роботі і не грузився,а так сиджу на парі,пишу лекції,а сам лиш про одне думаю.Чому?Чому мене,ще досить молодого хлопця повинно хвилювати таке становище нації?Навіщо?Часто помічаю за собою,що у мене лише питання,відповідей майже немає.А що буде далі?Напевно варто плюнути на все,послати всіх і жити своїм життям.Але все одно це неможливо.Такий зараз світ,що часто приходиться підгинатися під інших.Не один раз помічаєш,що люди,які стараються щось змінити ламаються,точніше їх ламають.Я так не хочу,страшно.Не так я боюсь щоб мене знищили,а страшно через те,що даремно витрачу своє життя на пусте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449545
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2013
автор: Орищук Володимир