я не скажу тобі що муза ти
променем світла з темноти
виводиш, будиш відо сну,
зиму на серці перетворюєш в весну.
ти є, без тебе цього б не було
життя, яке повільно плинуло,
мене, яким тепер ти знаєш, нас
випадок звів на мить, і ми вже лічим час,
скільки залишиться до зустрічі, цілунку,
обіймів, стане кращим подарунком
погляд із щирістю у твої очі,
залишитись у їх полоні хочу.
Все що забрало золоте кільце,
кажу тобі спасибі що вертаєш це
все до життя, мені мене вертаєш,
взаємним почуттям що в серці маєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2013
автор: Олег Кокосенко