Ми сиділи на ґанку разо́м,
пили чай і дивились у небо,
говорили про все
й ніпрощо загало́м,
Ти казав, що
тобі цього треба.
Ми гуляли в
невидимих замках
й дивувалися їхній
безмежній красі,
ми любили сидіти
разо́м на ґанках
й ра́зом бігати по
ще холодній росі.
Загадково дивився
у вічі мені
мов розгадував
їхню загадку.
Ми думали, що
у цім світі одні
та на цім вже
поставили крапку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2013
автор: Юлія Пташка