У зливу йду,
Та ні, - біжу!
Хай пробирає до кісток,
Тихенько сам собі кажу:
- Кохання - мій життєвий рок!
Самотньо падаю,
Лечу!
З отих вершин на небесах,
І голосно усім кричу:
- Любов жива! Не в словесах!
Відкинь пусте,
Вставай з колін,
Душевна спрага рими в'є...
Цей світ сумний - самотній він,
З тобою - в нім майбутнє Є!
Крізь зливу йду,
Та ні, - біжу!
Вже пробирає до кісток,
Кохання наше бережу
І вірю в праведність думок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449965
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Serg