Серед зневаг, розчарувань, зневір
Ту синь очей я пам'ятаю й досі.
І хай ще лІта нам дано надмір,
Та вереснем запапахне мудра осінь.
Мої долоні візьмеш у свої -
Я знов потраплю у міцні тенета.
А слів не треба - їх за стільки літ
Сказала в зболених палких сонетах.
Й на велелюднім білім світі цім
Промовисто ми будемо мовчати.
Я потону у морі голубім --
А так багато треба розказати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450054
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.09.2013
автор: Лариса Журенкова