[b]Фонтан любові[/b]
[i]Тамара Васильєва[/i]
Фонтан любові – сяйво почуттів,
Закохані удвох його побачать.
Той прохолоду ночі спрагло пив,
Хто відчував снагу очей гарячих.
Фонтан любові – іскри почуттів,
Що полум’ям спалахують яскравим,
Вогонь гарячі душі засвітив,
Заповнив люблячі серця розмаєм.
Ми із фонтану бризки наших мрій
Губами пересохлими ловили.
Ти у душі щасливу мить посій,
Щоб ми фонтан цей зберегти зуміли.
[b]Вогонь кохання[/b]
[i]Пародія[/i]
Фонтан любові – іскри почуттів...
Удвох вночі дивилися на небо,
А ти свою цигарку запалив.
Казала ж: «Спека. В сіні так не треба».
Фонтан любові – сяйво почуттів...
На нього все село зійшлось дивитись.
Той сіновал, що швидко так горів
Ледь вийшло бравим хлопцям загасити.
Зі шлангу, що водою поливав,
Губами спрагло бризки ми ловили.
Ця ніч вогнем наповнена була,
Тож за романтику спасибі, милий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450196
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 20.09.2013
автор: Куліш Анатолій