Вона сказала...
Зараз осінь.
Що можна не ховати сум.
Її сумні, наївні очі
Хотіли бачити весну.
Вона промовила тихенько...
Своїм найтихшим голоском.
Все добре...
І пішла швиденько,
Дивитись в осінь...
Слухать дощ.
А завтра зранку знов проснеться.
І все як завжди,
Чай, і сміх.
От тільки в серці буде осінь.
Очікувати перший сніг.
Така мала, з великим серцем...
З глибоким поглядом душі.
Вона одна...
Одна не рветься
В брехню і підлість,
В гниль і злість.
Слава Ф.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450248
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: Масявка