Нiч спустилась чорнокоса
довгим палантином.
Приховала абрикосу
за сусiдським тином.
Мажi Возу сиплють в воду
пил дорiг чумацьких,
не шукають зорi броду,
де б понижче впасти.
Обпекла хмарина руки,
мiсяця хапавши.
Нiч тремтить тривожним звуком
нетутешнiх пашень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450360
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2013
автор: URANIA