До серця доторкнувся словом.
Зів"яла квітка підвелась.
Розкрила очі пурпурові
І знов багаттям зайнялась.
Малі листочки затремтіли
І так повіяло теплом!
Як жаль, тоді не розуміли:
Взнаки самотність буде двом.
Чому ж серця осиротили?
Нащо був душам цей надлом?
Коханню віку вкоротили.
І поховали десь тайком.
Осінній вечір ліг на плечі...
Невже в житті ще є дива?.
Аж бачу клин летить лелечий.
Несуть любов: Я ЩЕ ЖИВА!
Яка ж живуча в неї сила!
Чекала довго так вона.
Ми знов в серця її впустили.
Тепер на двох вона одна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450392
Рубрика: Присвячення
дата надходження 23.09.2013
автор: Н-А-Д-І-Я