Прапори нас посварили,
Хто герої, а хто ні,
Головне нацизм добили
У кривавішій війні.
Правда, прапори червоні –
Символ сталінських злодійств,
Катувань людей на зоні
Й кагебітських заградвійськ.
Це вони в бійців стріляли,
Як назад хтось побіжить,
До Сибіру відселяли,
Щоб нескорених провчить.
Та під прапором червоним
Умирали і в бою,
І було таких мільйони,
За Вітчизну, за свою.
Теж було й під жовто-синім,
Воювали мужньо й там,
Чом же сваримося нині
На потіху ворогам.
Правда, також воювали
З кагебістами вони,
Щоб народ не катували,
Щоб народ мав добрі сни.
Тож усі були герої,
За Вітчизну полягли,
Розстрілявши всі набої,
Смерть від ворога знайшли.
09.05.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450441
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Георгій Федорович