Вперті слова не лишай на вустах
Не стримуй себе ані словом, ні ділом
Я просто не та, ну погодься, не та
З якою не бути і бути не сила.
Тобі незнайома до самого дна
До самих вершин непізнана тобою
Далека, незвична, чужа сторона
Не стала й на крихту твоєю судьбою.
Здавалось знайду нашу формулу, так…
Виводила цифри, слова і підтексти
…Невпевнена постать, тендітна мета…
А доля й на думці не мала нас звести.
Невтомно блукала/шукала мости
В тобі віднайшла і любов і печалі,
Та ти мені завжди залишишся тим,
З яким і на край і за край і ще далі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2013
автор: Вікторія Карпенко