В цих умовах, безумовно, Вищий Розум прагне писати таку людину максимально з чистого аркушу, але навіть при цьому всі перераховані перепони залишаються в силі.
В таких випадках я люблю посилатися на книгу Хойла "Чорна хмара" [5], де описується ситуація, при якій до Землі наблизилась Розумна Хмара і, нічого не відаючи про існування Людства, почала завдавати йому шкоду. З цим представником Вищого Розуму зумів увійти в контакт вчений, який попросив потім переписати в його мозок Знання, якими Хмара володіла. Навіть знаючи про небезпеку такої операції, він пішов на це заради Знання і загинув, бо в ньому ці Знання вступили у повний конфлікт із знаннями, які накопичив він в межах людської наукової парадигми та здатності отримувати і засвоювати знання. А поряд із вченим ходив розумово відсталий робітник, в мозок якого і слід було б записати Знання Хмари, бо там вони не мали б конфлікту, бо писалися б з чистого аркушу!
Якщо проаналізувати великий масив розповідей різних "просунутих", то можна побачити, що вже існує техніка зняття перерахованих мною перепон.
[b][i]Третя перепона[/i][/b], яку можна назвати "Немає пророка у себе на батьківщині", знімається достатньо просто: людина, яка уведена у стан Сенсорного Розкриття, потрапляє у місцевість чи обставини, де її практично ніхто не знає, і там у неї відбувається процес бурхливого Усвідомлення. Люди, серед яких це відбувається, сприймають цю людину тільки так, як її бачать - не більше і не менше. Після цього людина отримує внутрішнє закріплення своєї нової суті і вже повертається у звичну для неї сферу існування загартованою. Тепер ніякий скепсис та навіть насмішки близьких для неї людей, ніякі кепкування не збивають її з обраного Шляху.
Саме так відбулося у мене, коли у 1990 році я потрапив до міста Енергодару на Запоріжжі.
[b][i]Другу перепону[/i][/b], як правило, і не Знімають, а навпаки - посилюють. Саме тому віруючі люди починають проявлятися як сильні цілителі чи контактори в межах "своєї" парадигми, хоча, якщо ретельно придивитися, то стає зрозумілим, що ця парадигма у них завжди виходить за межі існуючої ортодоксальної систем. Прикладів більше ніж треба.
Мене чаша ся минула, принаймні у повному обсязі, бо мене "писали з чистого аркушу".
9:50
6.08.2003* 18:10
[i][b]Перша перепона[/b][/i], все ж таки, найбільш серйозна та суттєва.
Мене "писали" з чистого аркушу, бо на момент початку Сенсорного Розкриття я був майже абсолютним профаном в усіх питаннях сакральності, містики та окультизму, а такі особистості, як Джуна та Кашпіровський, Чумак та Ванга були фігурами майже містичними, щось на зразок недосяжних олімпійських чемпіонів. Моєю особливістю було те, що фактично Голос я почув на ранньому етапі Розкриття, хоча усвідомив існування у себе постійного Голосу достатньо пізно і при трагічних для мене обставинах. Так от, із самого початку мені було Заборонено читати будь-яку сакральну, містичну чи окультну літературу. В той час я був науковцем, звик при розробці будь-якого питання використовувати посилки на тих, хто щось до мене по цьому питанню зробив, а я на нього опираюсь, і тому для мене така Заборона була дивною. Але прийняв її спокійно. І виконував. Через деякий час, коли у мене вже була сформована своя Сакральна Парадигма, я не тільки Отримав дозвіл читати таку літературу, а і навіть мав заохочування до цього.
Так було у мене. І, не зважаючи на мою необізнанність в Спіритуальності, незважаючи на те, що мене Писали з чистого аркушу, я мав достатньо серйозні проблеми при формуванні своєї парадигми, бо в ряді випадків вона не тільки вступала у протилежність із існуючею науковою парадигмою, а і перекреслювала певні її положення.
Вважаю, що мені все ж таки повезло, що мене врятувало якраз те, що я був профан в Спіритуальності. А для інших моїх колег це проходило менш щасливо і ломка стереотипів була достатньо жорстокою. І головним при цьому завжди була неможливість задіяти таке звичне для реального та матеріального світу - "візьмеш в руки - маєш вещ". Адже ми звикли все мацати та перевіряти на зуб.
18:33
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450493
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Левчишин Віктор