М.А.
коли чашу свою
я до решти доп`ю
і об стіл мармуро́вий
її розіб`ю –
свою чашу…
зна-ю –
ще остання-одна,
по ту сторону сна,
зустріч відбудеться наша
…були коханцями,
розсталися не обвінчані…
кажуть –
не удостоїмось раю,
а я знаю:
десь, на ми́сичку,
на забутому ви́ступі,
на тоненькому вістрі-кінчику –
як на відве́деному мізи́нчику
небесної тве́рді –
збоку і скраю,
зустріч наша на нас чекає…
мить настане –
і вийдемо
із окремих світі́в,
як із чужих хаті́в,
як наче із двох туманів…
і очима карими
у карі очі глянем –
і видно до решти стане,
які ми
щиро і навзає́мно кохані…
…де немає умовностей і личин –
для розлуки причин нема
після довгої, як зима, розлуки
поєднаємо крила-руки
…золотистим житнім покосом
спільним
ляжуть за нами сліди
вільні
і довірливо босі –
веселі й узгоджені наші сліди
назавжди
...очі у нас у обох карі –
заживемо собі у парі
на ві́стрячку,
скраю,
на само́му мізи́нчику раю –
десь, серед лісу соснового,
на галявині, на лужку –
як на дрібні́й зеленій шмати́нці,
поруч смарагдового озе́рця –
житлоплощею на два закоханих се́рця
у загубленій білій хати́нці
будемо вічно жити ми –
янголами-анахоре́тами*…
..будуть дощі
мак молотити над нашим дахом,
білочка буде
горіхи ховати між сухими тра́вами на горі́,
журавель-лелека
над криницею у дворі живим пта́хом
буде по́вагом походжати і про своє туркота́ти,
а сосни пахучими ла́пами
будуть осо́кам коси чеса́ти
і запліта́ти…
елегантний біло-рудий собака
і золотаво-рудий обіч із чорним-чорним - коти
будуть у розкошах жити,
бузки́ і вишні будуть цвісти,
сяяти і майорі́ти
різні квіти…
вужі, метелики, їжаки,
синички і ластівки́ –
хто молочко із тарі́лочки
пити,
а хто насіння із наших долонь лу́за-ти…
я і ти – ми
будемо вільними
і двоєди́ними…
я і ти… у любові-співтворчості-простоті…
на тоненькому ві́стрячку,
на мізи́нчику вічнос-ті…
обтру́ситься попелом су́єтне і земне
і́стинне
не мине
23.09.2013
*анахорет – пустельник, відлюдник
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450496
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2013
автор: Валя Савелюк