"Не зможу забути, не зможу", -
Я вголос собі говорю.
І знову на серці тривожно,
Так, ніби іду на війну.
Не зможу забути, не зможу…
На відстані гине любов, –
Чому ж так, без болю, уходжу,
І звично чому це обом?
Вже потяг здвигається з місця,
І ти нерішуче мовчиш.
Кажу собі: "Нумо, не бійся,
Не скажеш – від болю згориш".
Колеса вистукують чітко:
Забудеш, забудеш… Чому
В цій книзі остання сторінка
Заплутала долю мою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450503
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2013
автор: Г. Король