За течією, як один,
Бездумно і безвольно.
І бачити не хочем павутин,
Адже в гурті, разом, не сольно.
А чорні вдови все плетуть,
Не стулять на ніч ока.
І буде кожному на горло джгут,
Бо кровопивць тих армія нівроку.
Хапать, ловить – то не про нас.
Самі йдемо, зігнувши спину.
Ми хвалимо розведений сечею квас
І гордо ведемо на ешафот дитину.
Куди поділись гайдамаки?
Застигла кров, не пломеніє, не тече.
Холодний Яр стомивсь чекати знаків
І Січ давно вже не січе.
серпень 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450590
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.09.2013
автор: Іра Рося