Як же важко знаходити слова....
Як же важко долати тишу...
І коли трамвайні колії заливає дощ кольору медузи...
І коли небо бореться з осінніми депресіями.
О, Боже, як же важко порушувати тишу!
Тишу нічних марень і сновидінь...
Тишу спокою,
до божевілля фальшивого спокою...
Лише коли ти відкидаєш світ, по -справжньому
усвідомлюєш таку терпку і холодну фразу:
"Ти сильна..."
Так, ти до біса сильна,
рішуча,
холодна,
божевільна...
Майже невагома,
майже людина,
майже жива.
Тебе поглинає безмежний хаос часу,
який все далі і далі…
А ти все ще живеш.
Майже холодна,
майже байдужа…
О, Боже, як же важко боротися з тишею….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450602
Рубрика: Верлібр
дата надходження 24.09.2013
автор: Загублена в собі