Тріскалося багаття
у ночі на спині
грілось у жменях згустків часопростору
і так солодко й густо
віднині не тільки мені
снитиметься цей простір
а затуляючи очі долонями бачу
(кого?)
Бога. Або ж того хто завше поряд
не підряд. тільки по колу
все що довкола
ламана непряма
бо тільки якщо помічатимеш
з"являться пухнасті сяйвоокі дива
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451072
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Еллі