Послухай...
Воно стукає...живе...кохає...
Одного разу я побачила твої очі...карі,палаючі.І вони здалися мені такими рідними...
Ночами,заплюющуючи очі,я уявляла тебе...я не знала,що мені робити...ти був постійно в моїй голові...
І знову зустріч,вже не випадкова...в той вечір я відчула твій поцілунок на губах....і серце забилося швидше...
Тепер ти мій...і я тобою хвора...рука в руці...і справжня дитяча щирість й ніжність...
Проходить час...а ми з тобою досі...листків в календарі все менше...ось так зима,весна,літо і осінь...
А я з тобою досі...радію кожному поцілунку,обіймам...ну як дитина...
Я дуже дякую тобі за все...Лиш знай,що ти моя остання мрія...І тільки ти не забувай...мене коханий,милий...
Послухай...
Воно стукає...живе...кохає...
І все це завдяки ТОБІ...
P.S...I love you forever...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451087
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2013
автор: Ольга Олексин