я кожну ніч тіло вкриваю печаллю,
і замість води п'ю страх неземний.
жую я як печиво гіркість із чаєм,
і погляд ховаю в мереживі вій.
я плачу віршами, ридаю у риму,
і б'юся в істериці в ритмі жалю.
чому, ви скажіте, я так гірко повинна
прожити поетом всю вічність свою ?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451200
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: Олька Оленька