Всі люди однакові - як не крути.
Усі кохають,ненаведять,переживають.
Всі люди однакові - вони про це знають.
Всі люди однакові,бо у тяжку хвилину
Ми сльози лиємо на чужу скатертину,
Ми напиваємось - так вихід шукаєм.
Всі люди однакові і ти про це знаєш.
Всі люди однакові,всі грішні й зовсім не святі,
І кожен із нас переплітає думки в голові.
І кожна людина має мрію,
Всі люди однакові і я в це вірю.
Всі люди однакові,бо коли ми спимо,
Ми бачимо сни - добрі й не дуже,
але друже хіба тобі це не байдуже?
Всі люди однакові і все навкруги
ніби під копірку зроблене і зовсім не навпаки.
Ми всі перебігаємо коли червоний горить,
всі любим поїсти,кожен з нас має свій талант.
Всі люди однакові - і коже із нас хотів би поїхати в Амстердам.
Всі люди однакові і що б там хто не казав
зовні ми відрізняємось,а в середині повний аврал.
Всі люди однакові,але доведення немає - поживемо,побачимо
хто останій в цій грі програє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451209
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: Гончарук Роман