ПРОЩАЙ, ОДЕСА!
Я завтра додому з Одеси
У рідний свій край повертаюсь.
Прощай Арнаутська, Пересип.
Давно мене діти чекають.
Прощай Дерибасівська мила,
Бєлінського, Пушкінська, Грецька
Й Канатна, що чемно возила
До центру, й стара Генуезька,
Де нові готелі-будови,
Й окраїно вельми скромненька,
І ти, Ланжероне чудовий.
Мене ждуть онуки маленькі.
Приморський прощай і Французький,
І ти, Лідерс́овський бульваре.
Додому, мов дикая гуска,
Вертаю з далекого краю.
Одеса дощила, вітрила,
А й сонце часами давала.
На місяць мене прихистила
І навіть у море пускала.
Пізнала її я культуру,
Пізнала її я проблеми,
Байдужість високого муру
І гумор – візитку-емблему.
Веселі тут люди, привітні.
Їх сміх, як і море – то ліки.
З Одеси привезене світло
Носитиму в серці повіки.
22.08.13
По Лідерсовському бульварі ходила по кілька разів в день.
У ДЕНЬ ВІДЇ”ЗДУ
Морю «прощай вже» нині сказала,
Погодувала кішок на плитах,
Що за ворітьми в сквері чекали,
Як із їдальні сунула сита.
В море пірнула – хвилями гралось.
Температура плюс вісімнадцять.
Сум віддала, у любові призналась.
Вились медузи в пачечках-платтях.
Сил почерпнула з надр, оптимізму.
Тіло злегенька почервоніло.
Чаєчки в воду також залізли,
Ловлячи рибу в морі уміло.
Із персоналом всім попрощалась.
Дяку кімнаті щиру лишила.
Добре в Одесі відпочивалось.
Та вже й за домом я затужила.
23.09.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451224
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 27.09.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)