Любов прийде !
І неважливо, чи в весну,
А чи з листом осіннім в падолисті,
Чи під плакучим милим ліхтарем у центрі міста.
Любов прийде!
Загляне не на мить,
До віку у душі твоїй лишиться
І ти плекатимеш її мов пагін молодої вишні.
Любов прийде!
Твоя свята любов.
Та, що молитвами тобі послана.
В яку ти вірив й зморено чекав - любов ту довгождану.
Любов прийде!
Чи ж сивина в вісках
Їй буде забороною зявитись.
Ти певно знаєш ще получиш шанс, в любові щирій проявиться.
Любов прийде!
Ти віриш в це давно,
Так довго прагнеш щему в грудях,
Так довго прагнеш взяти полотно
Й закоханий художник демонструє,
Усі етюди про життя просте.
В якому скрізь довіра без омани,
Тортур нема і їх і не було
І ти окрім любові - іншої не знаєш.
Не знаєш зрад, ні болю, ані кривд
І прагнеш вічності з людиною отою,
З якою ти не прикриваєш гріх,
З якою ти живеш по Божім плану!
Любов прийде!
Ти віриш все ще в це,
Лише ж чомусь от тільки припізнилась.
Ще мить, ти віриш, що вона прийде.
Любов прийде, ти це напевне віриш!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2013
автор: Андрій Толіч