«КОЖНОМУ – СВОЄ…»
«Кожний досконалий у своїй недосконалості…»
Одні – принижені, розтоптані, забиті…
Не знають як, чому та і куди іти…
Додолу очі згорені… Забуті,
І раді б звітритись… О, Боже, їх – прости…
А ті налякані, тому і галасливі…
Від страху буйствують і сиплять стусани…
По тюрмах маються… Шукають похітливі
Чим біль душі залить…Шестірки й пахани…
Продажні, хитруваті, нечестиві.
Пожадливі – їх рот, як гаманець…
Ці продадуть і Бога, й Батьківщину,
Все грають патріотів, хай їм грець…
Священні воїни – то кшатрії величні,
Що правду люблять розумом й мечем.
За істину стоять на варті вічній
І гнів їх праведний – на злодіїв-нікчем…
Святі…Святі…Провидці прозорливі…
Все бачать, розуміють, бережуть;
Всіх примиряють, люблять – тим щасливі…
Всім мир душі дають, просвітлення несуть…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451236
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2013
автор: aleksandr.s1938