Важко дихає вітер,
та легко під сонцем
тілам,
що сплелися,
злилися
на пляжі
і стали
єдиним.
Одне одного пристрасть
пронизує мовчки,
а там
під смичком
будуть вже
скрики
скрипки
текти щохвилини.
І, підслухавши звуки,
збентежені білі хмарки
червоніють
край обрію,
наче
цнотливі дівчата…
Важко дихає вітер
і хвиля
тече
у ріки,
а мелодія скрипки
не думає навіть
кінчати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451337
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2013
автор: Вія