Змоделюй мені вічність – зі снів, почуттів і дротиків
Намалюй мені сонце – надію завжди палаючу
Я тобі віддавалась без зайвих вагань і дотиків
Я ліпила тебе із уривків і сліз вмираючи
Я тобі віддавалась, і серце зривалось, колячи
Я ліпила тебе з зачарованих звуків нишком
Я в тобі розчинилась, тепер не кажи, що боляче
Намалюй мені сонце – я повішу його над ліжком…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451347
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Єва Лавінська