Як людина не працює
І на пенсії сидить,
Цілі дні вона мудрує
Що теперечки робить.
Хтось береться майструвати,
Щоби розум працював,
А хтось віршики пасати,
Щоб народ їх прочитав.
Хтось усе фотографує
Й в Інтернеті виклада,
Хтось що бачить, те й малює
І у будні та свята.
Хтось на дачі хазяйнує,
Все вирощує собі,
Хтось країною мандрує,
Хтось в словесній боротьбі
Всяку владу критикує
В колі друзів пияків,
По бульвару хтось крокує,
Щоб розвіяти свій гнів.
Що дорожчають продукти,
Що сусід щодня кричить,
Продає свої хтось фрукти.
Щоби інше щось купить.
Хтось уперся в телевізор,
Наче в ньому все життя,
Хтось додому ледве лізе,
Випив ради співчуття,
Що товариш без дружини
Мусить вік свій доживать,
Діти, маючи причини,
Його кинули страждать.
Так життя собі й вирує
Доки людоньки живі,
Доки серце ще пульсує,
Це, як кажуть, се ля ві.
27.09.13.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451381
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Георгій Федорович