Загасла молодість, мов свічка,
Лице у зморшках, вже не миле.
До гирла добіга життєва річка,
Завзятості нема, нема і сили.
Бувало, що із ніг збивав
П'ятьох нараз своїм кийком.
Тепер старим і кволим став,
Втираю сльози рукавом.
Виспівував пісні, бувало,
Я від зорі і до зорі.
Тепер туга мене дістала,
І щастя згасли ліхтарі.
А я ж колись завзяття мав,
Щодня розбій й грабунок.
Тепер старим і кволим став,
Жду смерті поцілунок.
[b]Текст оригіналу:[/b]
Угасла молодость моя,
Краса в лице завяла,
И удали уж прежней нет,
И силы — не бывало.
Бывало, пятерых сшибал
Я с ног своей дубиной,
Теперь же хил и стар я стал
И плачуся судьбиной.
Бывало, песни распевал
С утра до темной ночи,
Теперь тоска меня сосет
И грусть мне сердце точит.
Когда-то я ведь был удал,
Разбойничал и грабил,
Теперь же хил и стар я стал,
Все прежнее оставил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451404
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 28.09.2013
автор: Роман Селіверстов