Бачив я в Верховній Раді
- Б’ються хлопці на нараді.
Це мать з "НУНсУ" новаки,
Що лупцюють всім боки?
Той періщить, і без спину
Лупить, прямо аж у спину.
Інший білу рве сорочку,
Комусь мабуть, на примочку.
Невже хлопці мої милі,
Всі промоклі, як у милі,
Чи не мають язика?
Чи валяють дурака?
Ми раніше за межу
Бились - я вам доложу…
До синців, і підходяще,
А у вас, напевно краще.
Перший, долу повалився.
Другий - ситий, кров’ю вмився.
Треба і мені навчитись,
Як раніш, за землю битись..
Як не любите нараду,
Не ходіть в Верховну Раду,
Бо сміється в той момент
Мир, Литвин і президент.
Якщо маєш вредну ваду,
Не іди тоді у владу.
Нам нетреба таку моду:
- Тішити себе народу.
Кожну мить міняти владу:
- Не доб’єшся миттю ладу.
Хоч, не все й «на воду дути»,
Краще вам з народом бути.
Кожен рветься в президенти
Не зважає на моменти,
Чи він винний, чи без вин.
А Президент у нас один.
Телерантність, це не вада
- Уподобатися стаду.
Тож-бо, хлопці не дурійте,
По уму своєму дійде.
Господь Бог усе побачить
І вину вам не пробачить.
Тож, за всі оті утіхи
Буде всім, нам на горіхи.
28.09.13.
картинка - інтернет
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451417
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Сідий