У сутінках старого міста
Ти знайдеш мене випадково -
Ми блукатимемо по кам’янистим
Вузьким вуличкам літнього Львова.
Пити будем напій кохання -
Міцну каву, щоб не заснути,
Загасити щоб хвилювання,
Аромат нічних квітів вдихнути.
Нічне місто очі сховає,
Бо ж усюди закохані слуха
Як чуттєво скрипаль виграває -
Розітне Паганіні задуху.
Ця мелодія зникне уранці,
Ну, а поки безліч сердець
Добровільно здадуться у бранці -
Пристрасть спалить їх нанівець.
Це все Львів, наш Париж український
Затуманить розум краса
Я і ти…Зовсім поруч, так близько
Атмосфера творить чудеса.
Це реальність чи все ж напівсон?
Більш не буде схожих побачень,
Де б здались почуттям у полон
Добровільно, без звинувачень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2013
автор: Лія Ладижинська