Давай промовчимо це почуття,
Проживемо його в самому серці,
Будем вітатись здаля,
Навіть не знімаючи кепки.
Давай закриєм цей клекіт
На сто тисяч замків
І нікому не видамо коду –
Нехай підбирають ключі –
Ми і так їх кинемо в воду.
Давай збережемо в тіні
Ці спалахи наших облич
І очі сховаєм до низу,
Щоб замовчав цілий світ –
Тоді ми можем підвестись.
Давай розмалюєм асфальт
Крейдою нашої тайни,
Давай заховаєм в підвал
Те, що хоче літати.
Давай дамо хабаря
Якомусь небесному гуру,
Щоб обійшов всі пастки
І дозволив нам бути у раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451474
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2013
автор: Yana Тymur