ти як сяйво небесне поміж спалених ребер,
мабуть тому я відчуваю в тобі нагальну потребу.
мабуть тому спопелило мене електричним розрядом.
ти як сяйво в мені, а я над тобою – Плеяда.
ти як Сіріус серед тисячі інших в Галактиці,
з тобою наскізнó, наче душу оголили у пустельній Африці.
ти мов сфера небесна, що торкається екватора кутами гострими,
що оточує мене, проте все одно лишається осторонь.
© (авт. - 2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451492
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.09.2013
автор: VOSKRESENSKA