А тому, що мені 18,
так солодкі 18, досі ще мені
І я вогонь, лиш зрідка я вода і вітер,
але теж вона я сильна.
Вода, що все змиває,
вода, що забуває,
вода що очищає всю себе.
І я вогонь, горю й палаю,
не так бажанням, чи метою, чи пристастю,
а більш жагою.
Горю я вся і безердечна й зла.
Безжальна стала я до себе і до інших.
Безжальна стала і не знаю страху -
знаю біль,
Не знаю милосердя -
знаю бій.
Не знаю жалю, бо жалю жалом я усіх,
хто лиш мене зачепить.
І вітер, вітер я й лечу...
Усе здолаю, все перенесу,
увесь вогонь, всю воду я візьму
і вітром бруд я везь знесу, переверну зітру і знищу!
І не люблю.
В собі і у тобі я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451519
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Софія Саєвич