І не вірилось, зовсім не вірилось,

Тихо  вітер  осінній  наспівував
Про  холодні  зимові  дні.
Сад  сміявся  плодами  дозрілими,
Кидав  яблуко  стигле  мені.

Сонце  різало  променем  стримано
Ковдри  хмар,  що  чорніли  здаля.
Осінь  вереснем,  ніби  лозиною,
Дні  збирала  усі  підряд.

Літо  бабине  так  сумовито
Затремтіло  на  хвилях  трав.
Посміхалася  осінь:"Не  літо,
Поведу  я  закоханих  в  рай..."

Тихо  вітер  осінній  наспівував
Задушевні  весільні  пісні...
І  не  вірилось,  зовсім  не  вірилось,
Що  пісні  ці  комусь...Не  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451585
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: zazemlena