Мої вірші - мої найближчі друзі,
Розбурхані, колючі, добрі й злі,
Як воїни, неправді по заслузі
Наносять свій удар зі щирих слів.
Мої вірші - вода немов прозора,
Що спрагу утамовує сердець,
Бо в них яскравим сяйвом світять зорі,
І мчить стежинка полем навпростець.
Удячні, мов сини, вони рядками
Красу голублять рідної землі,
І тихо зрозуміють, краще мами,
Всі радості мої і всі жалі.
На площі, в шумній давці, серед люду,
Коли заїсть душевна самота,
У мить важку зі мною поруч будуть
Рядки, в яких і глиб і висота.
Вони - мій мікровсесвіт особистий,
Вмістилище для злетів і падінь,
Вдягаючи віршів густе намисто,
Я в натовпі самотніх - не один!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451730
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2013
автор: Олександр Обрій