На узліссі пень трухлявий
Десять років вже стирчить,
А навколо на галяві
Молодий лісок шумить.
Пень старий всім муля очі,
Молодь тихо гомонить:
-Чи знайдуться десь охочі
Пень трухлявий підпалить ?
Тільки місце він займає,
Тісно нам стає рости,
В нього совісті немає,
Вже пора на гній піти.
А пеньок глухий, старенький
Радий молоді навкруг,
Підгодовує опеньки
Й вірить – ліс йому ще друг.
Ліс відверто вже сміється
Зі старенького пенька,
А тому чогось здається,
Що пошана то така.
22.02.06.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451753
Рубрика: Байка
дата надходження 30.09.2013
автор: Жора Грищенко