І як сама Земля вона Прекрасна!
Бо на коні тече, біжить, летить уздовж.
У такт колишуться грудні прикраси
І серце теж виспівує у такт підков.
Земля – натягнутий волховський бУбен.
Вона з конем прадавній ритм веде
Ступаючи, знов танцювати бУде
З Зірками й Сонцем в незаймане Ніде
А потім заховається у вЕрби -
Вплітати Вітер у своЮ косУ,
Богам зерном давати требу,
Збиваючи подолами росу.
Прекрасна! З монистами на шиї,
Зеленими очима викрешує іскру,
Баским конем дороги шалом шиє,
Життя чарівно перетворює у гру.
Русана Гордієнко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451806
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: LaLoba