Ти остання,єдинопотрібна мені симфонія,
Твої руки для мене гавані-утіха стомленій душі...
Ти не схожа на Клеопатру,а я на Антонія,
Я-корабель із тисячі віршів!
Але чого варті мої вірші навіть найкращі,
Якщо поруч тебе немає...
Якщо душа моя пропаща,
Нічого вже не відчуває!
Твої руки для мене,як рідні гавані,
Утіха стомленій душі!
Якщо ти Всесвіт-хай буду травами,
Рядками твоїх віршів!
Якщо ти море хай-я буду хвилями,
Безсило гризти береги...
Якщо ти небо-журавлями білими,
Співати буду від нудьги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451854
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2013
автор: Той,що воює з вітряками