Спи мій Раю, в сповитку,
Мов в колисці, у садку,
Вже, зима спішить з санками,
У село, що над ланами
Хмари й зірки цілували,
Де пташки – пісень співали
Та й дівчатам молодим.
Але все це відспівалось,
Вже замовкло, вгамувалось,
Те, що дужо гомоніло,
Тужно в пічці зашипіло,
Що тріщало - відгуло
З ніччю – в казку потягло,
Душа серцю шепче стиха: подивись,
Яке ж то лихо. Жити так… мов у раю…
Світлім раї, на краю, на краю села простого…
Добре , мудре, кажеш слово!
Спи мій рає… в сповитку,
У колисці, на боку,
Заздрий тоді не найде,
Циган тоді н е вкраде…
Не продасть за копійчину,
братик ,
Мати Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451888
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)