Зашкарублість в просторі і в часі,
Непрозорість застить світ в очах,
По кутках розводяться баляси,
Марновірний притягнувши страх.
Перед ким і перед чим? Свідомість
Не сприймає вже набридлих слів.
Європейська стукає реальність
В наш безладний, непроникний дім.
Хто означить наші горизонти,
Ощасливить наш духовний світ?
Та, даремно! Видимість чесноти
Скерувала в прірву жданий зліт.
Ртутний стовпчик тягнеться до краю,
Вже в кватирки стукає весна,
Та дверцята їй не відчиняють
Заніміли в холоді серця.
Стукотять над прірвою копита
В позачассі нездійсненних мрій,
А душа, зневірою розбита,
Не бажає адекватних дій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451893
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.09.2013
автор: Г. Король