Хмарини розчісують вії
В день Віри, Любові, Надії.
І сонце до них по дотичній,
Бо свято сьогодні величне!
Три діви, святі три сестриці
Із вірою в серці, мов криця,
Тіла, що ледь-ледь розцвітали,
На смерть без вагання віддали.
Померли, Христа не зреклися.
З них кожній казала «Молися!»
Їх матінка люба Софія.
А ворог вже смертоньку сіяв.
Померли дівчатка і мати
В сон вічний поринула спати.
Пишалась дітьми, та несила
Глядіть їй було на могили.
Крізь муки пройшли всі чотири.
Але не злякались сокири.
Їх душі, неначе лелії,
На небі Всевишній леліє.
Їх смерть – це для засторога.
Ростімо ж в любові до Бога,
До ближнього, рідного краю
Дітей – це дорога до раю.
Нема заборони – молися!
Не кланяйся злу, не корися.
Із Богом, з добром йди у світ
Крізь товщі болота і лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451901
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 30.09.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)