Намалюй мені осінь, щоб бачити
Нам багатство дерев золотих,
І сльозинок роси діамантики
З павутинок щоб впали до ніг.
Намалюй мені осінь, щоб гратися
В її косах густих дощових,
Щоб сховатися у них й не боятися
Заблудитись в стежинах грибних.
Намалюй мені небо осіннє
І його найяскравішу синь.
Я не вірю, що осінь - старіння,
Осінь - зустріч усіх поколінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451967
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Samkovitch