Говорять понеділок тяжкий день
А мені він здався занадто хорошим
Ранок, час на роботі, навіть вечір
Все і всі, ніби хотіли попередити
І сказати, щоб я трималася
А я просто посміхалася у відповідь
Нелегко робити крок вперед
Але він необхідний
Коли нема розвитку
А час іде, роки не стоять на місці.
І потрібно щось змінювати.
Після тривалої розлуки
Я йому написала
У мене було лише одне бажання
Щоб він мені пробачив
За все!!!
Важко ставити крапку
Коли ще так багато питань
Я йшла йому на зустріч
А в голові лише…
Або сьогодні, або ніколи…
Я мріяла про кохання
А отримала звинувачення
У свою адресу…
Ми говорили довго,
Я розповіла про плани на майбутнє
Про новий етап в житті.
А він сказав, щоб я не поспішала.
Добре усе обдумала
І лише тоді робила крок.
Він попросив мене
Обійняти його.
Якщо нам і судилося бути разом
То це явно не зараз…
А потім, що було потім
Ніби сюжет якогось фільму
Були сльози, крик
Я йшла вперед
Мені не хотілося повертатися
Він кричав услід,
Щоб я більше не писала, не телефонувала
Він сказав, що я більше не побачу його
В своєму житті.
А я просила у Бога
Допоможи йому мені Пробачити!!!
Допоможи просто відпустити.
Я зайшла у квартиру
Зачинила двері
І сказала, ну все кінець
Тепер можна все спочатку
Із нової сторінки.
Крапка.
Ми розійшлися в понеділок!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452029
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Samolichenko Svitlana