Під горизонтом — течія стрімка,
думки мої на дно спустились.
Твоя́ долоня — лагідна й легка,
і руки наші без турботи грілись.
Цей смуток на вустах тремтить.
Надія скресла. Звуки всі відмерли.
Ще серце моє журавлем летить,
та швидко вже здадуть останні нерви.
Не можу дихати. Душа скалічена.
Без віри легкістю перегориш.
В словах безжальних зовсім я пригнічена,
Я не злітаю. Й ти вже не злетиш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2013
автор: Роксолана-Марія