Прости нам, Отче, ми лиш люди…

Усі  ми  різні  :  праведні  і  грішні,
Хоч  грішних  більше,  шкода,  але  факт.
Іде  життя  то  миттю,  то  неспішно,
Хотілося,  щоб  трішечки  не  так.
В  гріху  зачаті,  роджені  у  муках...
Коли    зійдемо  з  цього  шляху  ми?
Складемо  у  молитві    наші  руки,
Бо  ми  -  лиш  люди  й...будемо  людьми.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452199
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 02.10.2013
автор: Патара