Вона, подарувала -
Мені надію,
Вона, розповідала -
Про свою мрію.
Вона, мені казала,
Що вже так давно на те чекала
І сумувала, сумувала -
Бо кохала до нестями.
Та й так жила днями і ночами -
Жила лиш тими почуттями.
Та небо плакало дощами -
Не мов разом із нею сумувало.
Тоді, вона, іще не знала,
Що доля нам зустріч віщувала
І як веселку, після дощу -
Кохання дарувала...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452215
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2013
автор: Валерій Кець