02.102013* 19:15
Сон від 9.08.1990 був однозначний:
[i]Переді мною яскраво освітлений лоток. Хтось, здається - жінка, торгує Знаннями. Я купую у неї їх, але одноразово і продаю їх їй.[/i]
Сергій Литвинов дав мені схеми декількох медитативних вправ, але вони не викликали у мене бажання їх виконувати, хоча і спробував - все якесь примітивне. Почав писати вірші для дружини. А вона умовила мене разом із сином їхати до сільського санаторію, як я казав пізніше, щоб розв'язати собі руки і ноги. І ми виїхали із Києва 12.06.1990. Із собою я взяв етюдник, блокноти і книгу Рериха "Сади Морії".
Загальнооздоровчий санаторій в селі Волиця Польова Хмельницької області. Для Бажена це був дійсно відпочинок, а для мене - пекло, бо весь час відчував біль від розвалу сім'ї, був хворий цим, рятувався у написанні віршів (цикл "Четверте життя"). Але головним стали сни!
Кожний вечір перед сном я мив неймовірно замурзаного сина під холодним душем (а теплої води і не було!), клав його спати і він миттю відрубувався, бо за день наганявся із новоявленим місцевим товаришем. Потім я робив вправи, теж приймав душ та лягав спати. Перед ліжком ставив табурет, на нього клав блокнот та олівець, ліхтарик. І засинав. Коли мені снився сон, а таке було кожну ніч, то прокидався, записував колізію та ключові слова, а вранці, читаючи їх, ясно проявляв сон та записував його. Інколи було так, що цю процедуру я робив по декілька разів за ніч і завжди уві сні попадав у продовження одного і того же сюжету. І сни йшли регулярно суцільним потоком.
Деякі сни викарбувані в моїй пам'ятні, бо вони виявилися Пророчими. Але велике значення для мене, як потім з'ясувалося, мали і Програмні сни.
Сон 15.08.1990.
[i]Я стою, опустивши руки в очікуванні. Переді мною сріблясто-сіра імла. В ній проявляється та котиться на мене велика куля. Зупиняється напроти мене. Я піднімаю руки, кладу їх на цю кулю і повільно проводжу долонями по поверхні цієї кулі паралельно до себе, не згинаючи рук. Я немов щось знімаю з цієї кулі. В голові навіть промайнула думка/відчуття, що я лікую кулю.
Куля повільно відкочується ліворуч і на її місце вже котиться наступна. Я повторюю операцію. Для того, щоб ще і ще раз повторити це з іншими кулями. Всього куль п'ять і вони, я знаю/відчуваю, мають правильну, недеформовану форму, а я тільки щось зайве з них зняв.
І тоді чую Голос: "Континенти."
Я уві сні трохи здивований, але переконаний, що все відбувається так, як повинно бути.
Та от з'являються інші кулі. Вони значно менші і дуже деформовані. І зроблені немов із пластелину. Виконую з ними ту ж саму операцію, але це відбувається довше стосовно кожної кулі і не всі вони після моїх накладання рук та погладжування ними набирають правильну форму.
Процедура іде довго і закінчується непомітно для мене. Коли ж вона закінчилася, то Голос сказав: "Країни".
І от в імлі формується шеренга умовно промальованих людей - як малюють їх на дверях туалетів: голова, ноги та руки як сосиски. Шеренга людей наближається до мене з правого боку на лівий бік під кутом градусів 30 і так, що ці умовні люди стоять один за одним у "потилиця за потилицею". Кожна така фігура суцільно чорна, але кожна по контуру має блискучу жовто-зелену (лямбда-556) стрічку. Коли перша фігура завмерла напроти мене, то я кладу руки на її "голову" і фігури доти, поки мої руки не повисають донизу. Тоді чорне "тіло" фігури падає повільно праворуч, а сліпучий контур їх відпливає ліворуч проводжу ними повільно по контуру від мене.
Голос говорить: "Люди".
А я знаю/відчуваю, що перша фігура була фігурою коханця дружини, але при цьому я маю немов подвійне емоцію: щось в мені абсолютно спокійне і навіть байдуже до всього цього, але друге в мені кричить: "Я не хочу вбивати його!" [/i]
Остання фраза вельми кумедна, бо фактично мова йшла про лікування, а не нищення.
Тепер я розумію, що це було одноразово програмування мене і програмування моєї Місії.
Була серія снів, які, як показало моє подальше життя, були програмними для мене і, до того ж, давали відповіді на питання, що я ставив, звертаючись до Господа, хоча і вельми приблизно уявляв що Це таке, Господь.
Перед сном 17.08.1990 року я попросив Господа показати мені моє майбутнє через 4 місяці, тобто - до кінця року. І відповідь прийшла у вигляді серії снів. Після кожного сну я прокидався, записував його, пробував обміркувати, нічого не розумів, засинав для того, щоб побачити продовження і знову прокинутись.
[i]Перший сон.
Я стою у суцільному реготі. Все навколо мене сміється, сміюсь і я. Неймовірно весело.
Переді мною стоїть такий собі моноліт. Підрізка по фундаменту приблизно на пів-метра. Висота його метрів 4-6. Він світиться чи то яскраво освітлений. Ясний, яскравий, колір жовто-лимонно-білий.
В ньому зібрано та спресовано все найкумедніше та все найабсурдніше, що є в нашій людській архітектурі, тому я та все, що є навколо мене, регоче з цього. Я ніколи так уві сні не реготав.
Моноліт з двох боків та позаду оточують на певній відстані стіни. Їх колір знизу чорний, потім поступово чорно-коричневий, коричневий, який перероджується у сірій і, нарешті, губиться десь у верху в сірій імлі.
Другий сон.
Я знаходжусь десь під стелею і дивлюсь униз. Унизу на ліжку лежу я ж, засунувши руки під подушку та поклавши пальці однієї руки на точку присипання іншої руки. Той Я/1, що лежить внизу, засинає і, нарешті, спить. Тоді Я/2, що все це бачить, прокидається.
Третій сон.
Вся трьохмірна картинка другого сну незбагненно перетворюється у двомірне зображення у вигляді плаского прямокутника. Над ними чи то в ньому, на відстані від краю, заввишки 1 метр, стоїть світла субстанція. Вниз вона не має кінця, а те, що знаходиться над прямокутником, закінчується мною, бо Я/3 стою в ній. Навколо мене субстанція наповнена незрозумілими для мене тілами у вигляді кегльоподібних та кульоподібних утворень.
Таким чином, я знаходжусь одноразово в трьох іпостасях: Я/1 спить, Я/2 дивиться на нього і Я/3 дивиться на них обох. При цьому Я/1+Я/2+Я/3 є фактично одним цілісним Я.
Починаю щось робити, але враження таке, що Я/суцільне відмовляється Щось віддати чи продати, Яке знаходиться у субстанції.
Четвертий сон.
Тепер все обмежено тільки субстанцією. В ній спиною до мене стоїть дружина. Вона починає ретельно викидати за межі субстанції якісь аркуші. Ці аркуші білі та чорні, інколи сірі, але більше наближено до чорного. Аркуші вона немов змотує із якогось барабану, який стоїть посередині прямокутника із третього сну.
Раптом усвідомлюю, що Я/суцільний на все дивлюсь зверху, під певним кутом, вийшовши із субстанції.[/i]
І що ж визначилося в роках відповідне до снів цього блоку?
[i]Перший сон.[/i] Так склалися обставини, а потім і Сказана була Заборона, що майже 7 років, аж до 2000 року, я не працював архітектором.
[i]Другий сон. [/i]Я отримав Знання про Агрегатності, мав досвід Астральної проекції, хоча головною для мене була/є Ментальна проекція.
[i]Третій сон.[/i] Отримав розуміння Симбіотичного зв'язку із своєю Душею, а потім свідоме існування як в якості Реальної людини, так і в якості ПозаРеальної людини. (Хоча це і відбулося вже в 1991 році.) Були реалізовані три мої "іпостасі" (ПідСвідомість, Свідомість, НадСвідомість) без роз'єднання/розщеплення на окремі особистості, що автоматично привело б мене до шизофренії.
[i]Четвертий сон.[/i] Звільнився від омани прив'язки до дружини і усвідомив повну несумісність нашої суті.
21:25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452281
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Левчишин Віктор