Хоч не зуміла Вас зустріти,
Сторінку чистою тримаю.
Нікого в дім свій не зігрітий
Без каганця я не пускаю.
Без каганця, що чисто рівно
Горить, не тліє, не димиться.
Хай серце кригою - все рівно
Воно чекати не втом́иться.
Чи Вас зустріну днем осіннім,
Коли тепло зімкне повіки,
Чи в час весняного цвітіння –
Однаково, аби навіки.
Аби заповнити сторінку
Сюжетом радісним, ласќавим.
Аби пір’їнка до пір’їнки –
І у політ, до зір яскравих.
Щоб Вам сказать: «Ви мої крила,
Мій подих, серця стук ритмічний.
Я довго Вас в думках носила.
Тепер Ви мій, навіки вічні!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)